Яку роль відіграє гра в емоційному розвитку дитини?
Гра для дитини - це не просто спосіб скрасити своє дозвілля, вбити час, якого в дитинстві так багато. Граючи, діти копіюють поведінку дорослих, і тим самим здобувають знання, вміння, навички, які надалі знадобляться їм у дорослому житті.
Граючи, дитина без малого вчитися жити. Кожному з батьків дуже важливо запам'ятати: гра для дитини - природна діяльність, переривати її не можна. Діти дуже болісно сприймають вторгнення в їх світ дитячих фантазій (особливо у віці до 3-х). Це травмує психіку, деформує уяву, дає хибне уявлення про образи поведінки. До того ж діти часто не можуть побачити зв'язку між мінливої діяльністю.
Багато батьків вважають, що гра є простою розвагою, властивим дітям. У них немає інших турбот, тому вони грають. Але фахівці стверджують, що ігровий процес дуже важливий для розвитку дитини-більш того, від ігор, в які грає дитина, безпосередньо залежить діяльність, якою він буде займатися, коли виростить.
Гра дошкільника дорослій людині може здаватися безглуздою. Вона більше насичена емоціями, ніж конкретністю дій. Це здивування, радість, захоплення - часто лише сама дитина розуміє правила своєї гри. Ці переживання вкрай важливі для малюка. У своїй грі він відображає той невеликий досвід, якій встиг отримати, тому гра впливає не тільки на становлення особистості дитини, а й на розвиток його психіки.
Психології виділяють два типи емоційної поведінки дітей під час гри.
Перший - це емоційно активний тип. У діток, що відносяться до даного типу, зазвичай яскраво виражений інтерес до якого-небудь одного предмета. Гра може тривати довгий час, дитина може виконати масу маніпуляцій з однією іграшкою, при цьому багато хто з них можуть супроводжуватися сильними емоціями: сміхом, подивом, захопленням та іншими.
Другий тип емоційно пасивний. Гра у таких дітей носить ознайомлювальний характер з іграшкою. Триває вона не довго. Емоції незначні. Яскравих спалахів захоплення чи хвилювання не виражено.
Важливо те, що від емоційного типу дитини залежить його вміння спілкуватися з однолітками. Психологами відмічено, що при невмінні розгорнути гру, в спілкуванні з іншими дітьми переважають негативні емоції, так як обов'язковою умовою повноцінної гри є соціальний контакт, тобто відносини між персонажами.
У такому випадку необхідно допомогти дитині розкрити свої потенціали. Це завдання вихователя і батьків.
Ігри для дітей до 10 років діляться на 3 групи. Це рухливі ігри, навчальні та рольові. Всі вони дуже важливі. Навчальні ігри дають дитині уявлення про предмети та явища, розвивають пам'ять, мислення, кмітливість, логіку. До таких ігор належать настільні ігри (пазли, лото, доміно, а також конструктори, пірамідки).
Рухливі - це колективні ігри. Тут від дитини потрібне виконання певних правил, дитина в процесі таких ігор набуває навиків спілкування, вчиться домовлятися з іншими дітьми (це догонялки, різні "Козаки-розбійники").
Третя група - рольові ігри. Вони також надзвичайно важливі у розвиток дитини. Тут він наслідує дорослим. Приміряючи на себе різні ролі, він вчиться сприймати зв'язок між речами і людьми, вивчає трудову діяльність, в якій йому хотілося б взяти участь, шукає свої інтереси. Це як коли малюк вчитися правильно одягатися, чистити зубки, зачісуватися, дивлячись на маму і тата.
Емоційний розвиток, таким чином, відбувається поступово, у міру того, як він знайомитися з навколишнім світом і людьми, які поруч. Дитина копіює батьків, вчителів, людей, яких бачить по телевізору, додаючи в свій процес гри все нові й нові елементи, професії, настрою. Таке копіювання розвиває фантазію, творчий стрижень, мотивуючи дитини влитися в доросле життя. Саме тому ні в якому разі не можна легковажно ставитися до дитячих ігор.
Навпаки, якщо дитина чимось захоплений, турботливий батько завжди знайде час, щоб зупинитися і поцікавитися у чому сенс його гри, ненав'язливо приєднатися і підіграти. Адже ніякі домашні справи не зрівнятися з дитячою вдячністю, яку, безсумнівно, отримає кожен тато, і кожна мама, що проявили зацікавленість до гри свого чад.
Крім винаходів самої дитини, є розвиваючі ігри, в які можна грати разом з батьками. Наприклад, "Добре і погано", коли батьком наводяться різні ситуації, а дитина дає їм оцінку. Або "Магазин однієї покупки". Дитину подумки відправляють в магазин, де він може вибрати тільки одне бажання. Ця гра дуже корисна: дитина вчитися орієнтуватися в сімейному бюджеті, відбирати потрібні і не корисні речі. І ще маса інших корисних ігор.
Дитинство - не тільки найщасливіший і безтурботний час в житті людини. Це період становлення особистості. Чутливий дитина як губка вбирає поведінку і вчинки оточуючих, копіюючи їх в свою гру, тим самим вчиться жити. Кожному з батьків вкрай важливо пам'ятати про це завжди.
