Дочка нічого не хоче робити, дитина не хоче нічим займатися

Батьків часто турбує те, що їх дочка нічого не хоче робити. Але змінити ситуацію не так складно. Також можна виправити і те, що дитина не хоче нічим займатися.

Батьки трохи старших дітей починають привчати їх до самостійності, намагаючись при цьому прищепити любов до праці. І якщо малюки у віці 2-х років з полюванням виконують елементарні прохання, то рокам до 4-м у них починає прокидатися лінь. Щоденне прибирання своїх же іграшок, прохання протерти посуд або допомогти на кухні, наприклад, очистити варену картоплю від шкірки, просто ігноруються.



Праця з малого віку

Перш ніж починати карати або змушувати силою щось робити, варто спробувати розібратися в причинах такої поведінки дитини. Якщо дитина трьох років почав збирати іграшки, але в процесі загрався якийсь з ляльок або машин, то це цілком природно для його віку. Інша справа, якщо те ж саме повторюється до 10 років. Але зазвичай батьки не загострюють уваги на небажанні дітей дошкільного віку виконувати елементарні речі, воліючи робити все за них. Зате через кілька років вони починають переживати, що син або дочка нічого не хоче робити.



Прищеплювати любов до праці треба з самого молодшого віку, не перешкоджаючи невмілим спробам двухлетки підмести підлогу або витерти пил. Коли батьки не дають виконувати ці дії, вони програмують малюка на те, що у нього нічого не вийде і хтось все одно зробить краще за нього.

З віком така дитина відмовляється не тільки прибирати у своїй кімнаті і прати особисті речі, а й робити уроки. Найефективнішим способом прищеплення любові до праці, як це не банально, є похвала. Однорічний малюк, що допомагає в силу своїх можливостей зібрати іграшки, заслуговує не меншої похвали, ніж підліток, прибрати всю квартиру.

Похвала як мотивація

Такий же спосіб стимуляції підходить і для прищеплення любові до музики, танців чи до якогось виду спорту. Правда, дитині дійсно має подобатися те, чим він займається. Якщо правильно підібрати секцію і частіше говорити малюкові, що батьки їм дуже пишаються, то проблеми з тим, що дитина не хоче нічим займатися, не виникне.

Часто причиною відмови служить постійна критика з боку батьків, незадоволених результатом. Через деякий час дитина розуміє, що краще взагалі не виконувати прохання та вимоги батьків, ніж потім слухати їх критику. Адже навіть улюблені танці стануть не милі, якщо після кожного виступу слухати, що та дівчинка праворуч виступила краще.

Але тільки похвалою домогтися годі й усього. Іноді дітям необхідно дати свободу, закріпивши при цьому за ними відповідальність. Наприклад, можна поставити умову, що дочка повинна сьогодні вимити посуд, але хай вона сама вирішить, зробити це відразу після вечері або вже перед сном.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!