Вирішуємо проблему педикульозу делікатно
Начебто і літо закінчилося, зима на дворі, а проблема педикульозу нікуди не поділася. Тільки, можливо, дещо загострилася і пішла в підпілля. Педикульоз - на жаль, досі нерідке явище. Особливо схильні йому діти шкільного віку. Позбутися вошей нескладно, але існують тонкі психологічні аспекти, пов'язані із захворюванням.
Часто дитина боїться насмішок однокласників. Як знайти правильний тон у розмові, пояснити, що він не винен у трагедії? Що взагалі дітям слід знати про педикулезе? На ці та інші запитання відповідає дитячий психолог Ольга Спірідонова.
Читайте також: Біг і медитація захистять від грип а
- Насамперед необхідно заздалегідь підготуватися до розмови: почитати статті про педикулезе, поговорити з іншими батьками, яким уже знайома така ситуація. Це потрібно для того, щоб ми, дорослі, відчували себе спокійно і впевнено, говорячи з дитиною про цю проблему. Пам'ятайте, що наш емоційний стан може передатися дитині, посилити його переживання. Постарайтеся не нагнітати таємничості кшталт "Нікому про це не кажи!", Оскільки це викличе у дитини тільки почуття сорому і провини.
Бесіда повинна проходити в доступній для віку дитини формі. Розкажіть йому, що являють собою воші, звідки вони беруться, як відбувається зараження і що робити, якщо вони з'явилися. Важливо зробити акцент на тому, що з цією проблемою може зіткнутися будь і нічого ганебного в цьому немає.
- Чи варто обмежувати спілкування дитини з іншими дітьми?
- Педикульоз зовсім не привід, щоб забороняти або обмежувати спілкування дитини з іншими дітьми. Причому неважливо, чи є він сам носієм цього захворювання або воно виявлено у його друзів. Діти є діти. Вони активні, багато спілкуються один з одним, тісно контактуючи між собою, і ми не можемо і не повинні позбавляти їх радості безтурботного спілкування. Важливо лише нагадати дитині про елементарні правила, які допоможуть виключити можливе зараження.
- Проблема вирішена, що робити далі? Скоріше забути про неприємності або, навпаки, частіше нагадувати дитині про небезпеку повторного зараження?
- Напевно, не варто вживати таке слово, як "небезпека", адже, по суті, захворювання це не страшне, і про це потрібно сказати дитині. А стежити за його станом, проводити його регулярний огляд повинні самі батьки.
- Чи потрібно повідомляти про виявлені вошах в школу? Як це зробити делікатніше, щоб не привертати зайвої уваги до особистості дитини?
- Звичайно, потрібно. Це допоможе убезпечити не тільки оточуючих, але й вас самих, адже ніхто не застрахований від повторного зараження. Обов'язково повідомте класному керівнику про те, що у вашої дитини педикульоз. Краще це зробити при особистій зустрічі, щоб переконатися, чи правильно педагог все зрозумів. Попросіть вчителя проінформувати медсестру і батьків усіх дітей, зробивши акцент на анонімності.
- Що може зробити школа, щоб уникнути випадків зараження?
- Головна зброя в боротьбі з будь-яким захворюванням - це профілактика. Необхідно вчасно інформувати батьків про цю проблему, наприклад, на батьківських зборах. Не зайвим також буде ознайомити і школярів з особливостями цього захворювання. Сьогодні в низці міст реалізується соціальна програма "Школа без педикульозу!" (Докладніше про програму - на сайті vsham. Net), яка допомагає впоратися з педикульозом всім разом. Адже тільки злагоджені дії батьків і школи є запорукою успішної боротьби з поширенням педикульозу.
Олександра Григор'єва
