Причини виникнення сечокам'яної хвороби

Нирки цілодобово очищають наш організм від різних шкідливих і непотрібних продуктів. Кожні 7-8 хвилин кров кожної людини повністю проходить і фільтрується через них. На жаль, в роботі нирок, втім, як і будь-яких інших органів, можуть відбутися серйозні порушення через утворення каменів у сечовивідних шляхах. Такий недуга називається сечокам'яною хворобою. Від чого з'являється і розвивається це захворювання? У цій статті ми з редакцією сайту поговоримо про причини виникнення сечокам'яної хвороби та її розвитку.

Освіта каменів відбувається не тільки при захворюваннях внутрішніх органів, а й від деяких факторів навколишнього середовища.

Поступові нашарування солей навколо будь-якої частинки, наприклад, мікроорганізму, призводять до появи в сечоводах і нирках каменів. Перебуваючи протягом тривалого часу в одному місці і перекриваючи, тим самим, відтік сечі, камені вносять зміни в сечові шляхи. Це може бути місцеве розширення ділянки сечоводу або нирки, а також порушення харчування їх тканин, що зазвичай призводить до поступової втрати функції органу.

Причини появи і розвитку сечокам'яної хвороби

Існують зовнішні і внутрішні фактори, які сприяють появі та подальшому розвитку МКБ.

До головного внутрішнього фактору можна віднести порушення обмінних процесів у людському організмі - жирового, мінерального або білкового обміну, в результаті яких утворюються надлишкові речовини, що випадають в осад. Обмінні процеси можуть бути як наслідком захворювань, так і самостійним станом.

Порушення відтоку з нирок сечі по сечоводу в сечовий міхур і далі з нього в сечовипускальний канал є важливим чинником у розвитку МКБ. При такому порушенні може відбуватися зворотний закид сечі проти струму або його застій в сечовому міхурі або нирках, що призводить до накопичення сольових відкладень.

Відтік сечі може бути порушений в результаті вроджених вад розвитку сечовивідних органів, різних запальних захворювань, а також травматичних ушкодженнях. Наприклад, звуження сечоводу, нефрит, опущення нирки, цистит і т.д.

Різні захворювання шлунково-кишкового тракту, опорно-рухової системи, печінки та інших органів можуть також стати причиною розвитку сечокам'яної хвороби.

Порушення в роботі надниркових залоз і щитовидної залози є внутрішніми факторами, що сприяють утворенню каменів у сечовивідних шляхах.

Зовнішні фактори, що впливають на розвиток сечокам'яної хвороби:

• Надмірний вміст в їжі повареної солі;

• Нестача рідини;

• Зловживання різними спеціями, що містять сіль;

• Вживання великої кількості копчених продуктів і спиртних напоїв;

• Самостійний прийом протягом тривалого часу таких лікарських препаратів, як аспірин, антибіотиків, гормональних засобів, засобів, які сприяють зниженню кислотності шлунково-кишкового соку;

• Хронічний пієлонефрит.

Остання причина сприяє утворенню сольових відкладень у нирках і сечовивідних шляхах в 30-35% випадків. Причому сечокам'яна хвороба, викликана хронічний пієлонефрит, протікає дуже важко і може повторно проявитися навіть після лікування й видалення каменів.

За своїм складом камені можуть відрізнятися і бути фосфатними, уратних, карбонатними і оксалатними. У ниркових мисках одночасно можуть утворюватися відразу кілька каменів. Під час межприступного періоду сечокам'яна хвороба може протікати без особливих симптомів, у хворого скарг, як правило, не є.

Але з часом, з розвитком ниркової коліки починає проявлятися напади МКБ. Ниркову кольку можуть спровокувати важкі фізичні навантаження, зловживання алкоголем, прийом великої кількості рідини. Вона може проявлятися у вигляді різкої, нападоподібному болі в області попереку. Такий больовий напад пов'язаний з рухом каменю по сечоводу. Після відходження каменю напад припиняється. Крім болю часто спостерігається підвищений артеріальний тиск, температура тіла, з'являється нудота, блювота, знижується кількість виділеної сечі.

В даний час сечокам'яної захворювання діагностують за допомогою ультразвукового дослідження нирок, рентгенографії, а також загального аналізу сечі.

В якості долікарської допомоги можна використовувати гарячу грілку, яку необхідно прикласти до області попереку, а якщо відсутні протипоказання, то можна прийняти гарячу ванну. Крім того, фахівці рекомендують знеболюючі препарати в таблетках і спазмолітики (наприклад, но-шпа). Якщо ефекту від даних методів немає, то необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу.

Рінат Абдрахімов