Звідки взяти гроші на ліки

Росіяни в цілому позитивно ставляться до ідеї лікарського відшкодування, однак побоюються, що при нинішньому рівні ефективності системи охорони здоров'я не вдасться уникнути збоїв. Тому механізми лікарського відшкодування потребують якісної опрацювання та широкому громадському обговоренні. До такого висновку прийшли учасники "круглого столу", в якому взяли участь відомі експерти.

На цьому "круглому столі" були представлені результати соціологічного дослідження щодо сприйняття теми лікарського відшкодування, проведеного групою "Циркон".

"Ми хотіли з'ясувати, які аргументи наводяться різними аудиторіями, яких в першу чергу повинна охопити програма лікарського відшкодування, отримати можливий спектр оцінок", - заявила, представляючи результати дослідження, Людмила Шубіна, заступник керівника дослідницької групи "Циркон". Дослідження, підкреслила вона, проводилося не кількісна (коли можна сказати у відсотках, хто "за", хто "проти"), а якісне, коли при роботі з репрезентативними фокус-групами можна виявити деталі і нюанси ставлення до проблеми. Підсумок: ідея лікарського відшкодування сприймається в цілому позитивно, а скепсис частини респондентів викликаний сумнівами в тому, що реалізація ідеї буде достатньо грамотної (громадяни бояться черг, а також того, що механізми відшкодування будуть надмірно бюрократизовані і незручні).

"Проблеми потрібно вирішувати комплексно", - підтверджує Гузель Улумбекова, голова правління Асоціації медичних товариств за якістю, пояснивши, що паралельно необхідно вирішувати проблеми, що існують в амбулаторному ланці. Те, яким саме чином лікарський відшкодування буде діяти в нашій країні, поки не визначено, але, як підкреслила Улумбекова, його механізми необхідно обговорювати не кулуарно, а публічно. Треба вводити лікарський відшкодування в масштабах країни, опрацьовуючи механізми на пілотних проектах в окремих регіонах.

Читайте також: Дорогі ліки? Вихід - страхування

Давид Мелік-Гусейнов, член експертної ради ФАС з охорони здоров'я, нагадав, що ще в 2008 році Володимир Путін говорив про необхідність переходу до цивілізованих форм лікарського забезпечення, у тому числі і до лікарського відшкодуванню. Що ж до питань додаткового фінансування, яке може знадобитися при впровадженні таких новацій, то тут, на думку Мелік-Гусейнова, відповідь очевидна. "Категорична міра, яка назріла не вчора, а позавчора - збільшити акцизи на алкоголь і тютюн. І лікувати на ці гроші наших хворих", - вважає він.

Юрій Вороненко, начальник управління регіональних програм і спеціальних проектів Аналітичного центру при уряді РФ, вважає, що роботу механізмів лікарського відшкодування істотно полегшить використання універсальної електронної карти, пілотні проекти з впровадження якої вже йдуть в одному з регіонів. Це позбавить від непотрібної паперової тяганини. Він згоден з іншими експертами в тому, що для фінансування лікарського відшкодування потрібно цілеспрямовано використовувати акцизні збори на тютюн і алкоголь.

Лариса Попович, директор Інституту економіки охорони здоров'я ВШЕ, наголосила: "Весь світ йде від моделі лікування хвороби і переходить до моделі підтримки здоров'я". У нас же поки все перевернуто з ніг на голову - в амбулаторному ланці, коли хвороба ще перебуває на початковій стадії, ліки отримати складніше, ніж в стаціонарі, де діє принцип безоплатності медикаментів. Попович вважає, що лікарський відшкодування можна і потрібно впроваджувати через діючі механізми обов'язкового медичного страхування - цей спосіб буде і максимально ефективним, і максимально необтяжливим для пацієнта. В цілому ж, на думку Попович, питання лікарського відшкодування давно перейшов у площину політичних - необхідна лише воля для того, щоб прийняти назріле рішення. "Потрібна активність інститутів громадянського суспільства, оскільки влада у нас починає прислухатися до думки громадян", - підкреслила Попович.

Експерти не згодні з позицією, що треба почекати, поки вітчизняна фармацевтика "встане на ноги", інакше доведеться "годувати" зарубіжні компанії. "Цей аргумент неспроможний, - говорить Попович. - Жодна країна не орієнтується тільки на своє виробництво. Якщо ліки ефективно, то неважливо, яка країна-виробник стоїть в штрих-коді". З нею згоден і Володимир Шипко, виконавчий директор Міжнародної асоціації фармацевтичних виробників, який виступив у ролі модератора круглого столу.

Лідія Філіппова