Для кого ліки стануть "безкоштовними"?

Вже кілька років йде обговорення питання, яке хвилює не тільки хворих, але і здорових росіян - кому і в якому обсязі відшкодовувати вартість ліків? І ось в грудні 2012 року МОЗ обіцяв внести в Уряд РФ документ під назвою "Стратегія лікарського забезпечення росіян до 2025 року". Що ж він із себе представляє?

Це нам обіцяють вже давно

У всьому світі вартість лікування дорожчає. Наприклад, нещодавно в Європі було зареєстровано генно-терапевтична ліки від рідкісної генетичної хвороби, один курс лікування якими оцінюється в 1,6 млн доларів. Але росіянам грошей на ліки не вистачає вже сьогодні. Як показують соціологічні опитування, близько 88% росіян змушені купувати їх за свій рахунок, а 20% співвітчизників нічим оплатити навіть потрібні препарати. Звичайно, наша держава допомагає пільговикам, але їх всього-то 3-4% населення. Втім, отримати препарати за пільговими рецептами сьогодні непросто. Як розповідають у Лізі захисту пацієнтів, скарги на проблеми з пільговими лікарським забезпеченням стабільно тримають перші місця серед усіх звернень пацієнтів. На безкоштовне лікування можуть розраховувати і ряд тяжкохворих, захворювання яких потрапили до держпрограми "7 нозологій", витрати на яку з'їдають левову частку всього медичного бюджету країни. Ну і ще таблетки і пігулки можна безкоштовно отримувати в стаціонарах, але для цього потрібно лягати в лікарню.

Отже безкоштовні ліки за різними соціальними програмами від держави сьогодні отримує трохи більше 4 мільйонів осіб. А решта 136 мільйонів росіян?

Про те, щоб відшкодовувати їм хоча б частину вартості ліків, говорять давно. Так, у 2008 році зробили спробу розробки концепції лікарського страхування. Передбачалося, що пацієнти з полісами ОМС зможуть отримувати до половини вартості ліків, які їм виписав за рецептом лікар. Але, підрахувавши прийдешні витрати, держава вирішила забути про такі плани.

Читайте також: Реклама медвиробів - до чого призведе заборона?

Всі ліки за 5 баксів

І тільки в 2012 році влада повернулися до цієї теми. У Держдумі пройшов "круглий стіл", присвячений лікарському страхуванню, у різних ЗМІ цю тему почали обговорювати наші медичні генерали. У підсумку було заявлено, що введення системи обов'язкового лікарського страхування може стати найважливішим напрямком реформи охорони здоров'я і допоможе вирішити проблему низької доступності інноваційних ліків для пацієнтів. По такому шляху давно йдуть і розвинені країни. У Франції компенсація виплачується аптекам прямо з казни (100% вартості дорогих ліків, 65% вартості звичайних ліків і 35% вартості ліків, які не є необхідними). У Німеччині система лікарського страхування охоплює 90% населення і близько 90% ліків. Від 38% вартості ліків компенсується в Польщі, до 57% - в Угорщині. А в Америці будь-які ліки - будь то аспірин або інноваційний протипухлинний препарат - варто для пацієнта 5 доларів.

У новій Стратегії, яка зараз широко обговорюється, тема лікарського страхування, названого по суті соплатежі держави, проходить червоною ниткою. Так, передбачається, що здоровим і працюючим, які відвідують лікаря і ковтають пігулки рідко, частину вартості препаратів буде відшкодовувати Фонд обов'язкового медичного страхування - за рахунок страхових внесків роботодавців, але решта пацієнти викладуть самі. Пенсіонери, діти, безробітні будуть лікуватися безкоштовно за рахунок медстраховки і бюджету. Ну, а пільговики збережуть свої пільги. Витрати на лікування хворим соціально значущими, небезпечними, рідкісними, високовитратний, важкими хронічними захворюваннями будуть компенсуватися повністю. Решта ліки - як для здорових, так і для хворих - будуть надаватися на принципах соплатежа.

Але якщо сьогодні з держбюджету на лікарське забезпечення пільговиків виділяють порядку 90 млрд рублів, з 2016 року до цього планують додати ще додаткові 120 млрд рублів. Гроші підуть на тих росіян, які поки позбавлені держпідтримки на лікарське забезпечення. Т о є діти 3-18 років, а також дорослі і пенсіонери не пільгових категорій. У Стратегії обмовляється, що однозначно безкоштовними для росіян будуть: ліки в лікарнях і при виклику "швидкої") і щеплення, що входять до Національного календаря.

Перспективи не ясні і не підраховані, але до чого ж прекрасні!

Перспективи вимальовуються прекрасні. Однак багато експертів все ж ставляться до них досить скептично. Вони вважають, що хоча заявляється, що ліки стануть доступнішими, а діти і люди похилого віку будуть отримувати їх безкоштовно, ще нічого не підраховано. І зовсім не ясно, як держава буде відшкодовувати ці витрати. Що ж до співфінансування, то з тексту Стратегії не ясно, хто, кому і що компенсує. Чи то гроші повертатимуть лікувальному закладу, чи то аптеці, чи то пацієнту. Практикуючі лікарі теж сумніваються, що у країни вистачить коштів на реалізацію такої глобальної задачі. Про те, що проект Стратегії недостатньо добре прорахований, а значить, на плановане відшкодування вартості ліків для всіх у держави просто не вистачить грошей, як це відбувається зараз з пільговим лікарським забезпеченням, говорить і фармацевти.

Експерти також вважають, що сьогодні у влади немає практично нічого - ні чіткої та зрозумілої концепції, за якою можна було б побудувати систему лікарського страхування в країні, немає стандартів лікування та базової тарифної сітки витрат на лікування того чи іншого захворювання. Немає розуміння, як буде на ділі виглядати система лікарського страхування і з яких джерел вона буде фінансуватися. Зрештою немає волі держави на впровадження такого глобального проекту.

Найбільш зрозумілою і реалізованої може стати система, при якій частина вартості препарату пацієнт оплачує зі своєї кишені, а частина компенсується спеціалізованими медичними фондами. Зрозуміло, що жодна держава не може повністю забезпечити населення за свій рахунок навіть найважливішими безкоштовними ліками, при цьому мова буде йти не про дорогі брендованих ліках, а про більш дешевих копіях-дженериках.

Масивних підмін якісних дорогих ліків дешевими аналогами - ось чого ще побоюються експерти. Вони вважають, що російський пацієнт регулярно стикається з практикою абсолютно неадекватною заміни якісних препаратів іноземного виробництва дженерикові еквівалентами набагато нижчої якості, що часто негативно позначається на ефективності терапії. На жаль, вітчизняна фармпромисловість поки не здатна скласти хоча б малу конкуренцію зарубіжним компаніям.

Словом, висновок напрошується невтішний: - у держави немає ні волі, ні чіткої концепції для узгодженої розробки та впровадження "Стратегії безкоштовних ліків -2025".

Олександр Орлов